МЕФ COCAIN Метадон ГАШ Бошки Шишки Кондопога

Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?

Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.

Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.

А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.

На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.

"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"

Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.

Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.

Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?

Это все началось еще в декабре, когда я услышал от своего дурацкого малака Димона про псилоцибиновые грибы. Ты знаешь, белого я уже пробовал, крек даже на таблеточку видел, но грибы - это новая херня, подумал я. Решил взять на себя роль буллителя и пойти на поиски этой штуки.

Первое, что я сделал - это влез в интернет. Вбиваю в строку поиска "где купить псилоцибиновые грибы?" и получаю таблеточку информации. Перечитывая форумы и блоги, я наткнулся на один сайт, где продавали те самые грибы. Ну, думаю, дают не в пруху, возьму пару штук на пробу.

Заказал я эти грибы, они мне прислали в специальной упаковке. Пришел новый год, да еще и площадь оформили крутой элкой. Настроение восходящее, а я знал, что грибы есть, значит и пруха будет!

Подошел я к елке, вокруг было немало молодежи. Начал было смотреть, где можно красиво спрятаться и неприметно подзарядиться. Да что там спрятаться, взял шишку в руки и пошел к самому дереву.

Стою я, держу шишку в руке, и вижу - красота! Елка мерцает всеми цветами радуги, огни сменяются и бля, я уже просто стал кайфовать. И когда я чуть ли не на верхушку елки ловлюсь, словно парит над всеми этими народными малаками.

Тут я понимаю, что наркотическое действие грибов началось. Все словно меняется, окружающий мир становится нереальным, будто в другое измерение попал. Я вижу световые лучи, которые пронизывают меня, и чувствую, как моя душа расползается по всей площади.

Я опускаюсь с вершины, ощущая, что свет, цвета и музыка поглощают меня целиком. Дружно с другими наркоманчиками мы смотрим на огромные шары, светящиеся от грибного психоделического свечения, и буллим все вокруг нас. Никто не замечает, что мы под прухой, потому что все вокруг тоже в этом самом кайфе. Я вижу мерцающие гномы, которые танцуют вокруг елки. Они смеются, шутят и кружатся по воздуху, будто никакой гравитации нет. Мне хочется дотянуться до них, почувствовать их радость и свободу.

Время тянется, словно растянутое колесо, и я все еще нахожусь в этом психоделическом состоянии. Но потихоньку грибы начинают отпускать меня, я начинаю осознавать реальность. И эта реальность меня бесят, братаны! Я хочу вернуться к грибам, к этому потрясающему состоянию сознания.

Итак, братаны, это был один из самых сумасшедших новых годов в моей жизни. Я закладки поймал, белым не завелся, но псилоцибиновые грибы сделали свою работу. Все это было круто, потому что я обрел новый взгляд на мир, почувствовал свободу и радость, но также понял, что нужно уметь контролировать свое состояние. Ну что ж, может быть, в следующем году я повторю это приключение, но уже с другой наркотой.